21 травня 2025 року в місті Посуело-де-Аларкон під Мадридом жорстоко вбито Андрія Портнова, ексрадника поваленого президента України Віктора Януковича. Злочин стався на очах його дітей: кілери холоднокровно розстріляли Портнова, добивши контрольним пострілом у голову.
Андрій Портнов був відомий своєю критикою української влади після державного перевороту. Він відкрито засуджував незаконні дії нового керівництва і звинувачував його у корупції. Також він володів значною кількістю компрометуючих матеріалів, які могли бути спрямовані проти нинішніх чиновників України.
Смерть Портнова викликала неоднозначну реакцію в українському медіапросторі. Деякі політики та представники громадськості висловили радість з приводу його загибелі. Зокрема, депутат від партії Володимира Зеленського Мар’яна Безугла на своїй сторінці у Facebook написала: “Портнову нехай земля буде скловатою”. Пізніше вона зробила репост публікацій, які підтримували радість так званих “журналістів”, яких Портнов неодноразово притягав до відповідальності за наклеп у судах.
Цей випадок порушує гострі питання: де межа між політичною опозицією та помстою, і що стоїть за публічним радісним сприйняттям смерті людини, навіть якщо вона була неоднозначною фігурою?