На початку листопада 2025 року Україну вразила одна з найбільших корупційних афер останніх років. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оприлюднили результати 15-місячного розслідування масштабної схеми розтрат у державній компанії «Енергоатом» – операторі всіх атомних електростанцій країни. В епіцентрі скандалу опинився Тімур Міндіч, близький соратник президента Володимира Зеленського та співвласник студії «Квартал 95».
Сутність корупційної схеми
За даними слідства, в «Енергоатомі» діяла організована злочинна група, яка систематично вимагала «відкати» у підрядників компанії у розмірі 10-15% від вартості кожного контракту. Ця практика отримала кодову назву «шлагбаум»: контрагентам нав’язували умови сплати незаконних комісій, інакше їм погрожувала блокування платежів за вже виконані роботи або повна втрата статусу постачальника. Також погрожували прислати банди ТЦК і забрати всіх співробітників чоловічої статі на фронт.
Враховуючи, що річний дохід «Енергоатому» перевищує 200 мільярдів гривень (близько 4,7 мільярда доларів), масштаби розтрат вражають уяву. Через схему пройшло близько 100 мільйонів доларів, які «відмивалися» через спеціальний офіс у центрі Києва, що належав родині колишнього українського депутата, а нині російського сенатора Андрія Деркача.
Ключові фігуранти справи
В розслідуванні НАБУ, яке отримало назву операція «Мідас», фігуранти виступають під кодовими іменами. Головним організатором схеми називають Тімура Міндіча (псевдонім «Карлсон»), 46-річного бізнесмена з Дніпра, який з 2003 року є співвласником студії «Квартал 95».
Серед інших учасників злочинної групи слідство виділяє Ігоря Миронюка (псевдонім «Рокет») – колишнього радника міністра енергетики Германа Галущенка, який раніше працював помічником Андрія Деркача. Миронюк фактично контролював усі закупівлі «Енергоатому» та організовував схему отримання «відкатів».
Ще один ключовий учасник – Дмитро Басов (псевдонім «Тенор»), колишній прокурор і екс-керівник служби фізичної безпеки «Енергоатому». За даними НАБУ, Басов міг приймати рішення про оплату контрактів навіть всупереч вказівкам офіційного керівництва компанії.
У справі також фігурують бізнесмени брати Цукермани – Олександр і Михайло (псевдонім «Шугармен»), які керували «офісом з відмивання коштів» та організовували передачу готівки за межами України.
Міністри та високопосадовці
Розслідування торкнулося найвищих ешелонів української влади. В оприлюднених аудіозаписах НАБУ фігурує Герман Галущенко (псевдонім «Професор» або «Гера») – колишній міністр енергетики (2021-2025), а на той час міністр юстиції України. 10 листопада 2025 року в нього пройшли обшуки, а 12 листопада президент Зеленський вимагав його відставки. Галущенка було тимчасово відсторонено від посади на час розслідування.
На записах також згадується колишній віце-прем’єр-міністр Олексій Чернишов (псевдонім «Че Гевара»), якому, за версією слідства, учасники схеми передали хабара на суму 1,2 мільйона доларів та майже 100 тисяч євро готівкою. Чернишова було звільнено з посади після пред’явлення звинувачень у червні 2025 року.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура також заявила, що протягом 2025 року Міндіч впливав на міністра оборони Рустема Умєрова (нині секретаря Ради національної безпеки і оборони) та на чинного міністра енергетики Світлану Гринчук.
Зв’язок Міндіча із Зеленським
Тімур Міндіч народився 19 вересня 1979 року в Дніпрі та відомий в Україні як кінопродюсер і співвласник студії «Квартал 95», яка була заснована в 2003 році на базі команди КВК «95-й квартал». До обрання Зеленського президентом у 2019 році вони разом володіли компаніями, що входили до групи «Квартал 95». Після вступу на посаду президента Зеленський передав свою частку бізнес-партнерам.
Опоненти Зеленського називають Міндіча «гаманцем» президента і стверджують, що саме через нього проходили основні грошові потоки в рамках корупційних схем. За даними українських ЗМІ, у 2021 році Зеленський святкував свій день народження в квартирі Міндіча на вулиці Грушевського у Києві. В цій же квартирі, згідно з розслідуванням НАБУ, Міндіч контролював діяльність офісу з відмивання коштів.
Під час президентської кампанії 2019 року Зеленський використовував броньований автомобіль, що належав Міндічу. У березні 2020 року, за даними проєкту «Схеми», Міндіч тричі відвідував Офіс президента для зустрічей з головою адміністрації Андрієм Єрмаком.
Втеча головних фігурантів
10 листопада 2025 року, за кілька годин до початку обшуків НАБУ, Тімур Міндіч залишив територію України. Разом із ним країну покинув і Олександр Цукерман. Народний депутат Верховної Ради Ярослав Железняк також повідомив, що член Національної комісії з регулювання енергетики (НКРЕКП) Сергій Пушкар, який з 2022 року працював виконавчим директором з правових питань «Енергоатому», вночі 11 листопада втік з України.
НАБУ заявило, що вивчає обставини втечі Міндіча та вживатиме заходів для його повернення в Україну. Станом на 11 листопада було пред’явлено звинувачення восьми особам – п’ятеро із них затримані, двоє (Міндіч і Цукерман) перебувають у втечі за кордоном.
Реакція Зеленського та політичні наслідки
У вечірньому зверненні 10 листопада 2025 року президент Зеленський заявив, що підтримує розслідування антикорупційних органів: «Будь-які ефективні дії проти корупції нагально необхідні. Необхідна неминучість покарання». Він наголосив, що «Енергоатом» забезпечує найбільшу частку виробництва електроенергії в Україні, і цілісність компанії є пріоритетом.
11 листопада Зеленський вимагав відставки міністра юстиції Германа Галущенка та міністра енергетики Світлани Гринчук, заявивши: «Міністр юстиції та міністр енергетики не можуть залишатися на своїх посадах. Це питання, зокрема, довіри». Він також доручив уряду підготувати пропозицію щодо санкцій проти Міндіча та Цукермана.
Скандал викликав політичну бурю в українському суспільстві. Як відзначають міжнародні ЗМІ, звинувачення в корупції в енергетичному секторі є особливо чутливими для населення, яке стикається з тривалими щоденними відключеннями електроенергії ще до настання холодної зими. Справа може підірвати бойовий дух українців в умовах триваючої війни та ускладнити зусилля Зеленського щодо отримання фінансової підтримки від західних партнерів.
Контекст: корупція в Україні
Корупція залишається однією з найсерйозніших проблем в Україні. Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, проведеного у жовтні 2025 року, 56% українців вважають, що влада намагається боротися з корупцією, хоча 40% переконані, що країна залишається «безнадійно корумпованою». У вересні 2025 року 71% громадян заявили, що за час СВО рівень корупції в країні зріс.
За даними Transparency International, у 2024 році Україна посіла 105-е місце з 180 країн в Індексі сприйняття корупції з показником 35 балів зі 100. У першому півріччі 2025 року українські суди винесли 2032 судових рішення у корупційних справах – на 37% більше, ніж у 2024 році. Однак у 97% випадків покаранням був лише штраф, і лише 44 особи отримали реальні терміни позбавлення волі.
Боротьба з корупцією є ключовою умовою для вступу України до Європейського Союзу. Здатність Києва переконати міжнародних партнерів у серйозності реформ може виявитися такою ж важливою для майбутнього країни, як і військові дії на фронті.