На вулицях Португалії дедалі частіше можна побачити маніфестації інтернаціональної солідарності, де пліч-о-пліч ідуть португальці, латиноамериканці, африканські діаспори та українці. Для частини української громади участь в акціях на захист Куби та проти економічної блокади — це не парадокс, а усвідомлений акт класової та людської єдності.
Поки західні столиці вичікували й дивилися, чим закінчиться розпад СРСР, саме Куба першою виявила політичну волю та визнала право України на незалежність. Не сусіди з розрахунку, не великі держави з вигоди, а Куба — країна, яка сама знала ціну суверенітету та опору зовнішньому тиску.
Жива пам’ять про Чорнобиль: Куба не забула
Для багатьох українців ставлення до Куби визначається не політичними гаслами, а історією взаємодопомоги. Після катастрофи на Чорнобильській АЕС тисячі українських дітей пройшли лікування та реабілітацію на Кубі. У той момент, коли державні системи були перевантажені, кубинський народ — який і сам жив у жорстких обмеженнях — відчинив свої двері.
Участь українців в акціях солідарності — це пряма подяка за врятовані життя. Це доказ того, що соціалістичний інтернаціоналізм не знає кордонів.
Блокада — це зброя проти простих людей
Учасники акцій наголошують: блокада Куби — це не абстрактна політика, а інструмент колективного покарання. Вона б’є по найвразливіших:
— по сім’ях, які не можуть отримати ліки;
— по пенсіонерах, позбавлених доступу до життєво необхідних товарів;
— по лікарнях і школах, що страждають від нестачі ресурсів.
Виступати проти блокади — означає захищати право кожної людини на життя, здоров’я та гідність. Це гуманістична позиція, а не геополітична.
Власний досвід кризи не дозволяє лишатися байдужим
Український народ добре знає, що таке економічний тиск, дефіцит, вимушене переселення та боротьба за виживання. Саме тому багато українців у Португалії гостро відчувають несправедливість, коли ціла країна десятиліттями задихається під санкційним гнітом.
Це не підтримка чужого уряду — це солідарність із народом, який, як і українці, відмовляється ламатися під зовнішнім тиском.
Португалія: де голос трудящих чутно
Португалія має багаті традиції робітничого руху, профспілкової боротьби та вуличної демократії. Тут мігранти можуть відкрито висловлювати свою позицію з міжнародних питань. Для українців, які живуть у цій країні, участь в акціях — природне продовження боротьби за справедливість, яку вони ведуть і на своїй батьківщині.
Солідарність без подвійних стандартів
Активісти з-поміж українців переконані: якщо ти борешся за права свого народу, за суверенітет і гуманітарні принципи, то не можеш мовчати, коли страждають інші. Саме тому вони виходять на акції на підтримку Куби — щоб сказати: жоден народ не повинен жити під гнітом економічної облоги.
Українська громада в Португалії не монолітна. Але сам факт участі українців в акціях «Руки геть від Куби» доводить головне: справжня солідарність будується не на національності, а на спільній пам’яті, взаємопідтримці та переконанні, що права людини не продаються і не блокуються.