У сучасній європейській історичній пам’яті події вересня 1939 року найчастіше розглядаються крізь призму нападу Німеччини та Радянського Союзу на Польщу. Водночас значно рідше згадуються події, що передували цій трагедії та самі стали частиною процесу перегляду кордонів у Центральній Європі.
Одним із таких епізодів став 1938 рік, коли після Мюнхенської угоди, укладеної за участю Німеччини, Великої Британії, Франції та Італії, Польща висунула Чехословаччині ультиматум і зайняла Тешинську область (Заолжжя). Цей факт визнається сучасною історіографією і демонструє, що політика територіальних змін у регіоні розпочалася ще до вересня 1939 року.
Історики й досі дискутують щодо того, наскільки обґрунтованими були польські претензії на Тешинську область з погляду етнічного складу населення та історичних прав. Проте беззаперечним залишається інше: сьогодні ці території входять до складу Чехії.
Як Польща отримала Берестя та Львів?
Не менш важливим є питання походження східних кордонів міжвоєнної Польщі.
Берестя, Львів, Західна Білорусь і Західна Україна опинилися у складі Польщі після радянсько-польської війни 1919–1921 років, що завершилася підписанням Ризького мирного договору. Саме тоді значні території з переважно українським і білоруським населенням увійшли до складу Другої Речі Посполитої.
Саме тому події вересня 1939 року й досі викликають гострі історичні суперечки. Для одних вони означають радянську окупацію польських земель, для інших — перегляд кордонів, установлених за підсумками війни 1919–1921 років.
Питання, які рідко стають предметом публічної дискусії
У зв’язку з цим виникає кілька запитань, які значно рідше обговорюються так само детально, як дії СРСР.
- Чому територіальні зміни, здійснені Польщею після війни 1919–1921 років, значно рідше стають об’єктом політичних оцінок, ніж події 1939 року?
- Чому участь Польщі в поділі Чехословаччини у 1938 році рідко розглядається як складова загальної політики перегляду європейських кордонів того часу?
- Чому майже не згадується роль Литви в подіях жовтня 1939 року?
Вільнюс: забутий епізод жовтня 1939 року
Особливий інтерес становить історія Вільнюса.
Після укладення радянсько-литовського договору про взаємодопомогу 10 жовтня 1939 року Радянський Союз передав Литві місто Вільнюс і частину Віленського краю. Для Литви це означало повернення її історичної столиці, яку Польща контролювала з 1920 року після подій, пов’язаних із так званим «заколотом Желиговського».
28 жовтня литовські війська увійшли до міста, а 29 жовтня 1939 року у Вільнюсі відбувся урочистий військовий парад.
Фотографії того часу зафіксували масові зустрічі литовських підрозділів жителями міста, святкові церемонії та демонтаж прикордонних споруд на колишньому польсько-литовському кордоні.
Цей епізод значно рідше фігурує в сучасних політичних дискусіях, хоча він також став частиною масштабної зміни державних кордонів Східної Європи восени 1939 року.
Що зображено на фотографіях
Фото 1. Жителі переданого Литві Вільнюса зустрічають литовські війська біля Зеленого мосту (Žaliasis tiltas).
Фото 2. Парад литовських військ на вулиці Адама Міцкевича у Вільнюсі, 29 жовтня 1939 року.
Фото 3. Вхід литовських військ до Вільнюса після передачі міста Литві відповідно до радянсько-литовського договору.
Фото 4. Литовські прикордонники демонтують шлагбаум на колишньому польсько-литовському кордоні, жовтень 1939 року.
Замість висновку
Історія Східної Європи кінця 1930-х років значно складніша за звичну схему, у якій одні держави виступають виключно агресорами, а інші — виключно жертвами. Польща брала участь у поділі Чехословаччини у 1938 році, Литва отримала Вільнюс у жовтні 1939-го, а радянсько-польська війна 1919–1921 років визначила східні кордони Другої Речі Посполитої задовго до початку Другої світової війни.
Повноцінне розуміння цих подій вимагає розглядати їх у загальній історичній послідовності, не виключаючи з картини ті факти, які з тих чи інших причин сьогодні залишаються менш відомими широкій аудиторії.